Ігрова терапія — метод психотерапевтичної дії на дітей і дорослих з використанням рольової гри та іграшок, що сприяє розвитку та покращенню фізичного, психічного та емоційного стану.
Одним з найбільш м'яких, але ефективних методів арт- терапії з дітьми, під час якої, дітки досягають психологічного комфорту.

Ігрова терапія виконує діагностичні, корекційні, терапевтичні й навчальні завдання, які тісно пов'язані між собою. Вони реалізуються в спонтанній грі, яка проводиться без певного сценарію, або в спрямованій грі, яка проводиться за заздалегідь складеним планом без жорсткого розподілу ролей і допускає імпровізацію.

1. ‍Діагностична функція гри полягає в розкритті переживань дитини, особливостей її характеру, взаємин із дорослими та іншими дітьми. Гра як природний експеримент виявляє деякі приховані симптоми і тенденції, захисні настановлення, конфлікти і способи їх розв'язання дітьми.
2. Терапевтична функція спонтанної гри полягає в наданні дитині можливості емоційного і моторного самовираження, усвідомлення й відреагування напруження, страхів, фантазій. Ігрова терапія активізує життєві сили дітей, підвищує їхній тонус, настрій.
3. Корекційна та навчальна функції гри полягають в перебудові несприятливих рис у характері дитини (сором'язливість, нерішучість, плаксивість, жадібність, агресивність, егоцентризм), у пошуку способів розв'язання різних життєвих ситуацій.

Ігротерапія відновлює психічний стан дитини, за допомогою встановлення позитивного емоційного контакту з оточуючими. Показана при соціальному інфантилізмі, замкнутості, некомунікабельності, фобічних реакціях, порушеннях поведінки. В цій терапії дитина може спробувати інші способи поведінки, "приміряти" інші соціальні ролі та досягнути позитивного ефекту від обігрування ситуації.

Заняття проводять:

Практичний психолог, арт-терапевт Маргітич Марина